Карась - це риба, яку майже кожен рибалка пам'ятає ще з дитинства, на якій формувалися перші рибальські знання. Багато хто з нас (рибалок) ще босоногими бігали ледь не щоранку зі своїми ліщиновими «ціпками», 0.30 волосінями й гачками №6 до знайомих нам ставків, і незважаючи на це за одну риболовлю ловили добрих півсотні цих «негідників». Та навряд чи на цю нехитру снасть хтось спіймає більш солідного екземпляра. Для великої риби потрібен «великий» підхід. Отже детальніше про великого карася.
Його розрізняють два види - сріблястий і золотий. Є ще третій вид карася- так званий «гібрид», але на його ловлі ми не будемо зупинятися, через те, що його маса майже ніколи не перевищує 100 грам. І золотий, і срібний карась на відміну від свого родича -«гібрида» є гідним об'єктом любительського рибальства. Перш за все вам потрібно знайти водойму, де живе карась. Шукати його слід у водоймах, що добре прогріваються, які також не мають швидкої течії.
Для ловлі також придатні зарослі ділянки в старих річкових протоках, тихих заводях, ставках. Ловити карася слід із весни до осені, улітку - у похмуру, але теплу погоду. Але на нашу думку найкращим часом для ловлі карася є червень і липень, після,, того як він віднереститься. Тоді він гарно бере на будь-які наживки. Місце для лову карася вибирають біля глибини між травами. Бере карась дуже непостійно, у різні дні він клює на різні принади, ловиться з дна, із пів води, та біля самої поверхні. У ранковий час ловлять його з дна чи з пів води, вдень у жарку погоду - майже під поверхнею. Увечері карась починає клювати з 16-17 годин і ловиться поки не смеркне. Уночі клювання погане, неактивне, в основному трапляються випадкові екземпляри малих розмірів. Вранці ловля карася починається зі світанком. Гарні результати бувають з 5 до 12 годинин ранку у тихі, похмурі, із легким вітерцем дні при стійкій погоді. Великий карась тримається дна. Ловлять карася в основному поплавцевими вудочками, «смоктунцями», «супутниками», «гумками».
Супутники і тому подібні снасті гарно працюють у відкритих заводях. Але найактивнішим видом карасевої ловлі є поплавцева вудочка. Поплавцями бажано ловити в ліліях, водній рослинності.
Для цього вам потрібно зробити невелике віконце, або прохід до чистої води, кожного вечора бажано підсипати туди невелику кількість принади (до 200 грам вареної пшениці додаємо 100 грам комбікорму, 100 грам розпареної макухи). Вудка для лову карася потрібна легка, бажано «телескопка» із невеликою котушкою, оснащена жилкою міцністю від З до 5 кг, гачок - від № 4 до № 7, поплавець потрібно легкий від 1 грама до 3 грамів (в залежності від течії й вітру - чим вони сильніші, тим важчим повинен бути поплавець).
Наживками слугують мастирка, кулеша, також гарні результати приносять так би мовити, традиційні наживки - хробаки (найкраще червоні), опариш, перловка, розпарена пшениця. Можна використовувати кульки з тіста, і м'якуша чорного хліба, присмачений конопляним чи анісовим маслом. Коли карась, непостійний у клюванні, як короп, або бере насадку недовірливо, його можна «заставити» клювати з допомогою підгодовування.
Для цього можна сміливо використовувати таке підгодування: на 1 кг. прикормки - 400гр. панірувальних сухарів, 200гр. рублених черв'яків, 100 гр. розпареної макухи,200гр. пережареної й перетертої пшениці, 50гр. піску (бажано річкового), 50гр. підсмаженої й перетертої сої.
Великий карась забирає насадку більш довірливо, і швидко тягне поплавець у воду, на відміну від дрібного, що іноді довго смикає, не заковтуючи відразу, так, що, якщо у вас на рибалці карась постійно збиває наживку, слід збільшити її у розмірах.
На жилці карась пручається слабко. Карась дуже живучий, тому і сам служить чудовою насадкою, коли ловлять на живця.
Хай щастить у новому сезоні!
"Рибальська газета "Клює!", №1, 2002 р.
