Охота із спінінгом вимагає від риболова знання способу життя хижих риб, спостережливості, уміння управляти снастю, витривалості і холоднокровності, особливо необхідних при виведенні крупної риби. У глибоких ямах або плесах, де тримається риба, перший кидок слід робити вниз за течією і вздовж берега, якщо там глибина достатня для стоянки хижаків. Далі можна продовжувати закидати впоперек течії, поступово пересуваючись вгору по річці. В озерах і ставках, зарослих вздовж берегів очеретом і травою, завжди треба обловлювати вільні від чагарників місця.
На перекатах закидання роблять з таким розрахунком, щоб блешню знесло течією на глибоке місце, по якому і слід вести її до берега, дотримуючись гребеня перекату. При обловлюванні бистрин, фарватерів і річкових бровок блешню закидають впоперек течії і навіть вище, якщо дно пісчано- кам’янисте і без зачепів. Течія потягне вантаж по дні. Вершинкою вудилища вантаж відривають від дна і тягнуть до себе. У цей момент блешня робить розворот і найчастіше схоплюється хижаком. На дрібних перекатах рекомендується прив'язувати на окремому повідці і тягнути його по дну. В цьому випадку блешня піде вище за дно і вільно гратиме на струмені. Важливе значення має підхід до риби, вміння вибирати позицію для закидання приманки. Риба, що стоїть у верхніх шарах води, може чудово оглядати по горизонтальній площині простір в 300°, і лише 60° площини позаду залишаються поза полем її зору. Тому до берега підходити треба обережно, не слід дарма махати вудилищем, закидати потрібно з такого місця, яке риба, що стоїть проти течії, не може бачити.
Якщо клювання довго немає, не слід кидати ловлю, не випробувавши приманки, що все є при собі. У запасливого спінінгіста завжди знайдеться блешня або штучна рибка, яка спокусить хижака, звичайно, при умілій проводці її у воді. За відсутності клювання на блешню завжди може виручити мертва рибка, надіта на снасточку. Підсікати слід при щонайменшій затримці ходу приманки, оскільки хижак іноді хапає блешню обережно, без ривка. Потрібно враховувати, що ці зупинки можуть бути і від зачепа блешні за підводні предмети. Підсікати вершинкою вудилища краще в яку-небудь сторону, підсічку слід повторити, якщо рука відчуває, що риба сіла не міцно, а намагається поштовхами звільнитися від гачка.
При виведенні риби волосінь слід тримати під яким-небудь кутом до вудилища і натягнутим без слабкого місця. Не можна поспішати з виведенням крупної риби, що наполегливо не йде до берега або до човна. Треба дати рибі стомитися на глибині або на течії, не відпускаючи, проте, її від себе далеко. Підведену рибу підхоплюють сачком, заздалегідь опущеним у воду, а дрібну - рукою.
