|
|
 В далекій юності довелося мені рибалити на Дністрі вночі на донки-закидушки. Поряд в 20 метрах розташувався з наметом немолодий рибалка з такою ж дружиною. У мене три донки, і у нього три донки. Русло пряме під берегом. Кидаємо однаково на 25 м. Мужик тягає великих лящів, а у мене за цілу ніч усього декілька підлящиків. На світанку пішов до нього позичати досвід. Він говорить, що треба підгодовувати. Ну так і я підгодовував, розпареним пшоном з глиною. А він махнув рукою у бік сміттєвої ями і сказав, що упаковка від підгодівлі і насадки там, в ямі. Поліз я в смітник, а там ціла гора пачок від толокна. Я не зрозумів і знов до мужика. Толокно - це ж вівсяна мука. Як же можна годувати однією мукою. Тоді він підвів мене до великого відра, в якому лежали величиною з кулак кулі глини. Сунув він мені таку кулю в ніс і примусив нюхати. Ну і млинець! Від куль йшов такий приємний і ситний запах, хоч самому їсти . І скільки пачок толокна на пів відра глини? Та кілька штук цілком вистачить. А як ти муку насаджуєш? Так дуже просто. Замішую на простій воді до стану розм'яклого пластиліну - і все. Ніякого додавання соняшникової олії чи ще чого-небудь не треба. Робиш з такого замісу кульку розміром з вишню і всередину запихаєш гачок № 8, потім кульці надаєш форму криптонової лампочки, щоб жало трохи виступало назовні. Тримається така насадка дуже добре і витримує два-три перезакидання. Набрався я останнього нахабства і став канючити у нього хоч одну пачку толокна. Мужик пошкодував мене і дав аж дві пачки. Тут тобі вистачить і на насадку, і на підгодівлю. Радісний, я заліз в свій намет спати, щоб наступної ночі бути бадьорим. Перед сутінками замісив насадку під наглядом чоловіка і замісив глину з толокном. Сів в човен і точно по довжині волосіні підгодував брівку. Перша покльовка трапилася вже через годину і справа пішла. Додому я привіз біля ЗО кг добірних лящів. Відтоді я завжди використовував толокно для приготування і дуже невитіюватої підгодівлі, і найпростішої насадки, поки не трапилася перебудова і толокно повністю пропало з наших прилавків. Ловив просто величезних лящів на донки з човна, і знов з підгодівлею толокном і на толокно. Вже тоді мудрими рибалками використовувався принцип привабити рибу, але НЕ нагодувати. Цей самий принцип лежить в основі сучасної підгодівлі, тільки ціна їх не сумірна з копійчаною вартістю пачки толокна. І не треба було ніяких ароматизаторів, типу "Сенсанс". А може раніше риби було більше? В жодному з сучасних рецептів підгодівлі я не знайшов навіть згадки про толокно. Ех! Де б роздобути толокна та перевірити його в сучасних умовах на сучасні снасті.
|
|